общение, помощь, советы по проблемам участников ликвидации катастрофы на ЧАЭС и пострадавших от неё, и др. техногенных катастроф

Реквием
солдатам – ликвидаторам
аварии на Чернобыльской АЭС.

Призывая из запаса,
Обязала нас страна
Данью воинского долга.
Ведь она у нас одна –
У неё нас много…!

С чувством долга мы трудились.
Судьбы наши изменились,
Так случилось – облучились…
Но забыла нас страна.
Ведь она у нас одна –
У неё нас много!

Так случилось…
Облучились…
Облучившись – обручились мы с бедою
В лживом вихре документов
Из державных кабинетов
И забыла нас страна…
Ведь она у нас одна –
У неё нас много…

Облучившись, научились
Верить лживым обещаньям
Храня честь свою молчаньем!
Коль забыла нас страна
Раздавая ордена
Ведь она у нас одна –
У неё нас много…!

А чернобыльские льготы
Декларация одна, выполнялась бы она.
Так заботится страна,
У неё нас много…
Слёзы вдов – черта итога
Чувства воинского долга.
Может, вспомнит нас страна?
Ведь она у нас одна…!



_______________________________________
25 апреля 2009 года.
г. Кривой Рог.
инвалид 2-й группы в связи с ЛПА на ЧАЭС
Игорь Сергеевич Портянко.
_______________________________________

Чорнобильцям

Реактор вийшов з під контролю
Змінивши людям їхню долю
Той вибух був початком горя
Яке спіткала наша доля

Брехнею 1 Травня святкували
І за червоним прапором неначе
Заворожені всі люди крокували

Гучні були в пилу радіоактивному
Ті кроки…
Які в інстинкт перетворились
За Радянські роки

І тільки Рудий ліс незрозуміло
Лише дивився на те диво
Як святкувала Радянська Влада
В Україні заплановані свята

В той час, коли пожежники – чорнобильці
В лікарні помирали,
В той час, коли у жерлі атомного аду
Як тільки можна, гартувалась стійкість
Звичайного чорнобильця – солдата…

І не зворотні були долі
Які залежалі від волі
Безтурботного життя
Радянських Босів той держави,
що правила колись, усіми нами…


м. Кривий Ріг.
«03» грудня 2010 року.
Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1986г.
Ігор Сергійович Портянко.